Поради батькам майбутніх першокласників.

Результат успішного навчання значною мірою залежить від працездатності учня, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.

Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигає відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводить до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являється негативне ставлення до школи.

Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції: хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі й розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково-м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, доки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.

Десять «золотих правил» для батьків

1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.

2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчить дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: *щира любов до батьків, *приязне ставлення до оточуючих, *зовнішня привабливість (одяг, манери), *можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), *висока самооцінка, *достатній запас слів, вміння підтримати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

5. Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції.

7. Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.

8. Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують. Нехай вчаться на власних помилках, робити щось краще за інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

Заповіді для мами і тата майбутнього першокласника

1. Починайте „забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте її посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це ніжно, з довірою: „Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”. Не робіть з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

2. Визначте загальні інтереси дитини. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем). Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, конструювати, це допоможе у підготовці її руки до письма і в розвитку творчих здібностей.

3.Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт). Привчайте до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: „Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з ними конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими, як вони вирішувалися. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Розпитуйте її про події дня, що було цікавим, що найбільше сподобалося. При цьому слухайте уважно її відповіді, уточнюйте, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво. Як можна більше читайте їй і привчайте переказувати прочитане.

7. Не залишайте без відповіді жодне запитання дитини. Тільки в такому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

8. Намагайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Адже бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

9. Не скупіться на похвалу дитини (навіть авансом). Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю. На скарги про те, що щось не виходить, запевняйте: „У тебе обов’язково вийде, спробуймо разом, або спробуй ще раз”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, їй потрібно лише допомогти.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте дитині причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

Літній відпочинок дітей

Поради для батьків.

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма­буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам де­які поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.

Виберіть найцікавіше з того, щоми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели­ку користь.

Влітку сім’ї часто бувають «на при­роді». Природа буває різною. Наприк­лад, дача — це справжня природа.

«Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш­ки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами.

Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:

• самостійності;

•нічого не боятися;

• плавати, бігати, стрибати;

•багаття розпалювати(тих дітей, що доросліші)-,

• розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;

• отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вести­ся стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

Інструкція для батьків з охорони життя та здоров’я дітей на літній період

1. Загальні положення:

- Дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.

- Не залишайте дітей без нагляду дорослих.

- Приводячи дітей до дошкільного закладу батьки повинні передавати дитину вихователеві.

- Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, підстриженими, з обрізаними нігтями, одягненими в чистий одяг.

- Батьки не повинні входити до групової кімнати без потреби.

-Забороняється доручати забирати дітей з дошкільного закладу братикам, сестричкамяким не виповнилося 14 років, стороннім особам без згоди та попередження батьків, особам в нетверезому стані.

- Одяг дитини в літній період повинен відповідати сезону та погоді.

- В літній період голова дитини повинна бути захищена панамою (з натуральних матеріалів: бавовна, льон).

2. Безпека дорожнього руху:Виконуйте правила дорожнього руху

- Не дозволяйте дітям гратися біля проїжджої частини дороги.

- Якщо ви користуєтесь громадським транспортом, будьте уважні самі та вчить дітей правилам поведінки під час посадки та виходу з транспорту.

- Не возіть дітей на транспорті не призначеному для цього: скутери, мопеди, мотоцикли.

- За потреби облаштуйте велосипед спеціальним сидінням для дитини.

- Під час катання дітей на велосипедах, самокатах вчіть їх правилам велосипедистів, використовуйте тільки велосипедну доріжку, не дозволяйте кататися на проїжджій частині дороги.

3. Безпека під час перебування на природі:

- Під час перебування на природі (у лісі, городі) разом з дітьми не збирайте і не вживайте незнайомих ягід, рослин, грибів.

- Для походу на природу одяг добирайте таким чином, щоб максимально захистити від укусів комах, змій, кліщів.

- Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.

- Регулюйте перебування дітей під сонцем, щоб запобігти опікам.

- Не дозволяйте стрибати у воду в неперевірених місцях.

- Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

- Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумові іграшки, матрац.

- Для купання добирайте місця не засмічені, з твердим дном, без водоростей та мулу.

- Не допускайте пустощі на воді (не можна зненацька лякати, жартома кликати на допомогу, утримувати одне одного під водою).

4. Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

- Не залишайте дітей без нагляду.

- Перевірте обладнання дитячого майданчика, що запевнитися у відсутності чинників, які можуть причинити травматизм.

- Вчить дітей правилам користування гойдалкою, каруселлю.

- Особливо уважно обстежити пісок, у ньому можуть залишитися гострі предмети або скло.

- Огляньте територію будинку і перевірте відсутність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів.

- Уникайте контакту дітей з незнайомими тваринами (собаками, котами).

5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

- Не дозволяйте вживати дітям не миті овочі і фрукти, зелень.

- Ягоди, зелень, фрукти мити проточною водою.

- Слідкуйте за тим, щоб діти ретельно мили руки з милом після повернення з вулиці, перед їжею.

- Привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

- Дітям для пиття давайте кип’ячену воду.

- Використовуйте в дитячому харчування тільки доброякісні, свіжі продукти.

• Купуючи продукти в магазині звертайте увагу на термін реалізації.
• Проводьте боротьбу з комахами, гризунами, які переносять інфекції

ЯК РОЗПЛАНУВАТИ ДЕНЬ І ЧИМ ЗАЙНЯТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Карантин схожий на відпустку, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.

ЗМУШУВАТИ ДИТИНУ НЕ ПОТРІБНО!

Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.

На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама читає з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.

ПЛАНУВАТИ ВСІ АКТИВНОСТІварто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.

Вдома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.

На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У інтернеті можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину.

Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Крім класичних способів проведення часу з дітьми можна проводити різноманітні ігри. Дитина може гратись як з дорослими, так і сама, за умови, якщо перший раз про це заняття вона дізналась разом з батьками.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Крім класичних способів проведення часу з дітьми можна проводити різноманітні ігри. Дитина може гратись як з дорослими, так і сама, за умови, якщо перший раз про це заняття вона дізналась разом з батьками.

ІГРИ НА КУХНІ

.Можна малювати фарбами по крупі, ховати невеликі іграшки й знаходити їх, викладати аплікацію та придумувати до неї історію. Також гратися з тістом: ліпити фігурки, випікати, розфарбовувати.

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ

Ігри, що розвиваються за сюжетом, її учасники беруть на себе певну роль. Тут додатково можна використовувати іграшки, конструктор тощо.

ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ІГРИ

Театр може бути як ляльковим, тіньовим, так і драматичним.

РУХЛИВІ ІГРИ

Під час таких занять можна обіграти всі речі, які є вдома. Наприклад, стілець – оббігати, на нього можна залазити, його штовхати, піднімати тощо.

КІНЕЗІОЛОГІЧНА ЗАРЯДКА

Спробуйте з дітьми вивчити кілька вправ такої зарядки, вони розвивають взаємодію між півкулями мозку.

GOVID - 19 ( Інформація для батьків)

Важливо бути обізнаним! Як передається захворювання? Наразі відомо, що COVID-19 передається краплинним та контактним шляхами. Вірус не циркулює у повітрі, а передається від людини до людини. Вірус не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чхання. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви знаходитесь на відстані понад 1,5 м. Переважає контактний шлях зараження. Найчастіше вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об'єктів (тварин, м'яса, риби, дверних ручок, поручнів), забруднених виділеннями з дихальним шляхів хворого чи інфікованого. Чи можна заразитись від тварин? Наразі немає офіційних підтверджень, що домашні тварини, наприклад, собаки або коти, можуть бути переносниками нового коронавірусу. Проте після контакту з домашніми тваринами рекомендуємо мити руки водою з милом. Це захистить вас від ризику поширень низки бактерій, якими людина може заразитися від домашніх тварин. Чи передається вірус через фрукти? Фрукти – непридатне середовище для тривалого виживання вірусу. Немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти. Нагадуємо, що фрукти необхідно ретельно мити, але це стандартна рекомендація. Скільки вірус живе на поверхнях? Чим можна вбити вірус? Вірус може зберігати життєздатність на поверхнях від 3-х годин до декількох днів. Конкретні терміни залежать від низки умов. Наприклад, тип поверхні, температура і вологість навколишнього середовища. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей, техніку тощо. Чи безпечно отримувати посилки з країн, де зареєстровано випадки захворювань, спричинених новою коронавірусною інфекцією? Так, цілком. Неможливо заразитися COVID-19 через посилку. ВООЗ не рекомендує жодних обмежень щодо торгівлі та переміщення товарів із КНР. Доставка поштових відправлень із КНР та в КНР здійснюється у штатному режимі. Як себе захистити від вірусних інфекцій?Зміцнюйте імунітет та слідкуйте за самопочуттям. Повноцінне харчування, здоровий сон, фізичні вправи та водний баланс організму. За перших симптомів звертайтеся до лікаряУ разі появи перших симптомів ГРВІ невідкладно зверніться до свого сімейного лікаря.Мийте часто руки з милом упродовж 20-ти секунд. Або користуйтесь антисептиком, вміст спирту в якому не повинен бути менше 60-80%Уникайте контакту з людьми із симптомами ГРВІЗ тими, хто має симптоми застуди. Мінімальна дистанція — 1,5 метра.Уникайте дотиків до свого обличчяНе торкайтеся брудними руками своїх очей, носа та рота.Термічно обробляйте продукти. Не їжте сире м'ясо, м'ясні субпродукти та яйця. Куди звертатися? 1. Якщо у вас немає симптомів або є легкі симптоми — самоізолюйтеся. 2. Зателефонуйте до сімейного лікаря. 3. Розкажіть йому про симптоми. 4. Лікар вирішить, чи потрібно вам викликати "швидку допомогу". Якщо у вас є симптоми важкого респіраторного захворювання, самоізолюйтеся і викличте "швидку допомогу". Розкажіть про симптоми.Якщо ви нещодавно повернулися з країн, де зафіксовано COVID-19, спілкувалися із зараженими або потенційно зараженими, самоізолюйтеся і зателефонуйте до сімейного лікаря.У МОЗ кажуть, що в лікарів є всі необхідні алгоритми дій. Якщо є підстави підозрювати коронавірус, лікар викличе бригаду медичної допомоги, вас доставлять до госпітальної бази і проведуть обстеження, щоб виключити або підтвердити коронавірус. До отримання результатів тесту вас ізолюють.Кому дзвонити?У пам'ятці МОЗ вказано номер Урядової гарячої лінії 1545 — туди радять звертатися з питаннями щодо коронавірусу. Дзвінки безкоштовні.На питання, як визначити коронавірус на початкових стадіях, на гарячій лінії повідомляють таке:"На початковій стадії коронавірус має такі самі симптоми, як і інші гострі вірусні захворювання. Визначити його можуть лише спеціальні тести. Найпоширеніші симптоми — головний біль, кашель, лихоманка і утруднене дихання. У деяких випадках — діарея або кон'юнктивіт. Новий штам коронавірусу може викликати важку форму пневмонії, в цьому його небезпека. Важливо вчасно його діагностувати. Оскільки за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних захворювань, важливо відразу звернутися до лікаря".Ось що радять українцям, які нещодавно повернулися з країн з масовими спалахами вірусу:"При відсутності симптомів ГРВІ рекомендовано самоізолюватись на 14 календарних днів. При виникненні симптомів захворювання, таких, як невисока температура до 38 градусів, кашель без задишки, утруднене дихання, кровохаркання, загальна слабкість, необхідно самоізолюватись, подзвонити своєму сімейному лікареві і повідомити про симптоми і історію подорожі. Лікар вирішує питання необхідності госпіталізації до відповідної установи охорони здоров'я в регіонах, які визначені для надання допомоги хворим на COVID-19.

Цікаві завдання до свята Великодня. Виконуйте разом з дитиною та діліться з нами результатом!

Поради для батьків

Фізична активність

Перебуваючи вдома на карантині, можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами– одна з них.Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці. Ось декілька ідей:

• Грайтеся в «Гарячу лаву»: розкидайте по підлозі диванні подушки й уявіть, що підлога – це потік розпеченої лави. Дитина може переповзати, переходити чи перестрибувати з подушки на подушку.
• Використовуйте покривало як парашут (розкрийте покривало над головою, а потім повільно опустіть на підлогу). Граючись з немовлятами, накривайте та розкривайте їх простирадлом, граючись в «ку-ку».
• Використовуючи простирадла, ковдри, подушки, стільці і таке інше, побудуйте фортецю. Не поспішайте, нехай головними «будівельниками» будуть діти. Ваша фортеця не обов’язково має бути красивою, головне - безпечною!
• Зробіть «смугу перешкод» з меблів, подушок та іграшок.
• Грайтеся з ліхтариком: чи зможе дитина дострибнути до плями світла? Чи зможе вона дотягнутися до такої плями на стіні? Після таких вправ діти самі хочуть взяти ліхтарика до рук – звісно, не відмовляйтеся! Ліхтарики займають їх на доволі тривалий час.
• Грайтеся в «Мисливця за кольорами». Запропонуйте дитині знайти у помешканні три сині речі, скласти їх докупи, а потім повернути на місце. Повторюйте вправу з різними кольорами.

Обов’язково робіть з дитиною зарядку та руханки!Наприклад, такі зарядки – під музику та з піснями – є на каналі “З любов’ю до дітей”.https://www.youtube.com/user/SonechkoProjectУ мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних (як на англомовному ютуб-каналі«GoNoodle | Get Moving»)та спокійніші на«Cosmic Kids Yoga».Руханки і фізкультхвилинки для дітей:https://www.youtube.com/watch?v=7pGnVGCLSsk&list=PLElG6fwk_0UmWfbppU9Y_Qp8kOGDOvfDs

Пізнавальна діяльність

Малюки дуже люблять спостерігати за різними змінами в їхньому оточенні та досліджувати навколишній світ. Приклади цікавих дослідів та спостережень тут:https://vseosvita.ua/library/sposterezenna-ta-doslidi-v-dnz-90600.htmlhttps://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmiВлаштуйте «сімейні» 3D-тури музеями УкраїниМузеї України просто небаhttps://museums.authenticukraine.com.ua/ua/Національний музей природознавства:https://naturalhistory.si.edu/visit/virtual-tourПерегляньте картини про дітей відомих художників. Нехай діти спробують розповісти хто зображений на цих картинах, які почуття викликають ці картини у дітей.

Катерина Дуднікhttps://www.youtube.com/watch?v=PtraPPVax1E

Наталія Дерев'янкоhttps://www.youtube.com/watch?v=K6QM7wDkgWM&feature=emb_logo

Вікторія Процівhttps://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=V1fdhatx1a8&feature=emb_logo

Бурштинові барвиRamunas Naumaviciushttps://www.youtube.com/watch?v=hiligqr8n8c&feature=emb_logo

Ніно Чакветадзеhttps://www.youtube.com/watch?v=EwEL-PogUhc

Слухайте казки народів світу, озвучені відомими українцямиhttps://kazky.suspilne.media/list.phpДо кожної казки цього проєкту є ілюстрації, які зробили Женя Гайдамака і Маша Фоя. Ці картинки можназавантажити та розмалюватиразом з дитиною.https://kazky.suspilne.media/rozmalyovky.php

Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об’єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.Почитайте щось разом чи окремо (малюки, які ще не вміють читати, можуть гортати книжки і описувати те, що вони бачать на ілюстраціях).

Уявіть це! Перед читанням книги разом з дитиною «пройдіться по картинкам», перегляньте ілюстрації. Можливо, ваша дитина зможе переповісти історію, користуючись виключно побаченими картинками.

Багато віршів та казок українською мовою можна слухати з дітьми тут https://www.youtube.com/audiomama

Пропонуйте розвивальні ігри малюкамhttps://www.youtube.com/user/reverslink/videos

Цікаві ігри для дошкільнят з тваринамиhttps://www.youtube.com/watch?v=qaaPAlX_xLA

Розвивальні ігри для дітей по скайпуhttps://www.youtube.com/watch?v=IY5zHX-mijc

Розвивальні ігри для дітей 3-4 роківhttps://dityinfo.com/rozvitok-ditini/7-rozvivayuchih-igor-dlya-ditei-3-4-rokiv.html

Сайт «Розвивайка» (для дітей 3-4 років)http://www.kidmade.com.ua/ukr/article/rozvivajuchi-igri-dlja-ditej-vid-3-do-4-rokiv.html

Дидактичні ігри «Який малюнок наступний» https://childdevelop.com.ua/worksheets/1950/

Цікава математика для дошкільнятhttps://learning.ua/matematyka/doshkilniata/

Вчимо скоромовкиhttps://www.moirebenok.ua/materialy-na-ukrainskom-yazyke/rozvivayemo-diktsiyu-45-skoromovok-dlya-ditej-vid-2-rokiv/

Незвичні способи малюванняhttps://shotam.info/chym-zayniatysia-z-dit-my-pid-chas-karantynu-top-5-veselykh-rozvah/

Знайомимося з порами року та назвами місяцівhttps://youtu.be/fbE5kmaCWOE

Розвивальні мовні ігри для дітей 3-5 роківhttps://www.youtube.com/watch?v=8ocueX8_7CU

Розвивальні ігри-вікторини дітей 3-5 роківhttps://www.youtube.com/watch?v=ksUyX3TCfwk

Логічні ігри на розвиток міркування та кмітливості дітей 3-4 роківhttps://www.youtube.com/watch?v=OKK4ltCP028

«Family Простір»: Чим зайняти малечу вдома? Цікаві ігри та розваги для дитини

https://www.youtube.com/watch?v=HpUaC5TDR5I

Розвивальні ігри для дітей: ТОП-10 корисних розвагhttps://lady.tochka.net/ua/66492-razvivayushchie-igry-dlya-detey-top-10-poleznykh-razvlecheniy/

Три корисні гри на Android для дошкільнят. Та трохи про ігри дітей на планшетіhttps://gylyajpole.city/read/blog/21643/3-korisni-gri-na-android-dlya-doshkilnyat-ta-trohi-pro-igri-ditej-na-plansheti.Вкладення завдання.pptx

ВІДПОЧИНОК НА ВОДІ

Правила безпеки на водних об’єктах у купальний період

У разі надзвичайної події негайно телефонуйте за номером виклику екстрених служб: 112 (по — мобільному, дзвінок безкоштовний)

На пляжах та інших місцях масового відпочинку забороняється:

• Купатися в необладнаних, незнайомих місцях.
• Розпивати спиртні напої, купатися в стані алкогольного сп’яніння.
• Забруднювати і засмічувати водні об’єкти.
• Залишати сміття на березі
• Підпливати до моторних, вітрильних суден, веслових човнів та інших плавзасобів.
• Стрибати у воду з катерів, човнів, а також споруд, не пристосованих для цих цілей.
• Грати з м’ячем і в спортивні ігри в невідведених для цього місцях, пірнати у воду із захопленням, де вже купаються люди.
• Плавати на засобах, не призначених для цього.
• Подавати крики помилкової тривоги, жартуючи.

Щоб убезпечити себе і своїх близьких, необхідно пам’ятати, що:

— Діти у воді/ морі повинні перебувати під постійним наглядом дорослих;

— Вміння добре плавати — одна з найважливіших гарантій безпечного відпочинку на воді, але навіть хороший плавець повинен дотримуватися постійної обережності, дисципліни і ретельно дотримуватися правил поведінки на воді;

— Купатися дозволяється при температурі води не нижче +18 градусів і температурі повітря + 20-22 градуси, у воді слід перебувати 10-15 хвилин, перед запливом необхідно попередньо обтерти тіло водою;

— Однієї з головних причин загибелі на воді є судома. Цю реакцію організму викликає різкий перепад температур, тому особливо небезпечно купатися в спеку або після фізичних навантажень;

— Не можна купатися поодинці, поруч з вами завжди повинен бути хтось, щоб у разі потреби надати допомогу;

— У походах місце для купання потрібно вибирати там, де чиста вода, рівне піщане або гравійне дно, невелика глибина (до 2м);

— Небезпечно стрибати (пірнати) у воду в невідомому місці — можна вдаритися головою об грунт, корч і т.д., зламати шийні хребці, знепритомніти й загинути.

ДИТИНА НАКОВТАЛАСЯ ВОДИ — ЩО РОБИТИ?

У разі якщо ви проінформували свою дитину про правила безпеки на воді для дітей, але він знехтував ними і під час ігор наковтався багато води, то слід спочатку заспокоїти дитину, винести з води, дати трохи часу їй, щоб вона добре відкашлялася, а після обов’язково потрібно дати теплої води (наприклад, чай).

Не можна в цей момент сварити дитину і починати заново розповідати про техніку безпеки на воді, так як це може викликати у неї сильне хвилювання, яке в свою чергу може стати причиною психічного розладу. Наприклад, у дитини може розвинутися страх перед водою.

Правила поведінки на воді для дітей — пам’ятка для дорослих. Вони також повинні їх дотримуватися. По-перше, це необхідно для того, щоб не показувати поганий приклад дітям, по-друге, щоб зберегти своє здоров’я і життя.

У ВУХО ПОТРАПИЛА ВОДА — ПОСЛІДОВНІ ДІЇ

Безпечна поведінка на воді для дітей — це, перш за все, страховка від нещасних випадків. При пірнанні в вухо може потрапити вода і викликати серйозні ускладнення зі слухом. Тому, якщо дитині у вухо потрапила вода, не слід змушувати її стрибати на одній нозі. Цей метод не завжди приносить позитивні результати.

А потрібно:

• Заборонити дитині пірнати;
• Покласти невеликий шматочок сухої і чистої вати в вушне отвір, в яке потрапила вода;
• Укласти дитину на бік із закладеним вухом так, щоб воно прилягало до подушки (скрученого рушника чи ковдри), а не навпаки. Це посприяє швидкому і безпечному витікання води.

У разі якщо дитина скаржиться на сильний пульсуючий біль в області вуха, не варто відкладати візит до фахівця, так як такі симптоми є ознакою розвитку запальних процесів, які можуть спричинити за собою погіршення слуху.

І запам’ятайте, вода не така вже й безпечна, як здається на перший погляд. Вона може заподіяти багато шкоди, особливо, якщо з нею не дружити. Саме тому дуже важливим є дотримання техніки безпеки на воді для дітей.

Безпека дітей на воді в літній період лягає повністю на плечі їх батьків. Вони повинні ретельно стежити за своїми дітьми, де б вони не знаходилися — будь-то знайомі місця, чи ні!

Аутизм. Рекомендації батькам дитини, що страждає на аутизм

Аутизм – що це?

Важко залишатися байдужим, спостерігаючи за тим, як дитина з аутизмом намагається адаптуватися в швидкоплинному сучасному світі. Хоча форми подібних розладів варіюють від легких до важких, багато людей виявляють виняткові здібності до музики чи інших видів мистецтв. Варто їх трохи підтримати і адаптація їх у суспільстві стане цілком реальною.

Аутизм не є результатом поганого виховання. Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку мозку і характеризується відхиленнями у соціальній взаємодії та спілкуванні, а також стереотипністю у поведінці та інтересах. Всі вказані ознаки з’являються у віці до 3 років.

На відміну від усіх інших дітей з психофізичними порушеннями і без них, аутична дитина не йде назустріч іншій людині і не радіє, коли будь-хто, дитина чи дорослий, хоче, наприклад, гратися разом з нею.

Оксана Гаяш - кандидат педедагогічних наук, методист кабінетуметодики дошкільної, початковоїта інклюзивної освіти ЗІППО

Які найбільш типові симптоми аутизму?

1. Недостатній розвиток мови, відсутність мовлення. У дітей раннього віку, як правило, спостерігаються порушення зору, мови (їм важко говорити), вони надмірно сором’язливі, часто повторюють одні й ті ж слова по кілька разів поспіль. Дитина не розуміє мову інших людей, сама не прагне розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, навіть матір'ю. У промові дитини, в основному, присутні ехолалії, дитина іноді повторює обривки елементів промови, які вона почула від інших людей або по телевізору. Дитина не розуміє складних мовних конструкцій. Дитина з аутизмом розуміє лише односкладові слова-команди: «Їж», «Сядь». Дитина не може абстрактно мислити, аналізувати і узагальнювати. Найчастіше дитина не розуміє займенників мій, твій, їх і т. д. Водночас в неї може досить інтенсивно розвиватися "автономна мова”, "мова для себе”.

2. Дитина не сприймає навколишній світ, не реагує на події навколо нього. Батькам часом зовсім неможливо привернути увагу дитини, вона не реагує на своє ім'я і на звуки голосів мами і тата. Більш того, з часом дитина починає активно уникати спілкування, ховається, іде. Дитина не фіксує погляд на обличчі батьків, немає контакту поглядів, не обертаються на мову.

Зорова увага дітей з аутизмом украй вибіркова і дуже короткочасна, дитина дивиться наче повз людей, не зауважує їх і відноситься до них як до неживих предметів. Водночас їй характерна підвищена вразливість, її реакції на те, що оточує часто непередбачувані та незрозумілі. Така дитина може не зауважувати відсутності близьких родичів, батьків і надмірно хворобливо і збуджено реагувати навіть на незначні переміщення і перестановки предметів в кімнаті.

3. Дитина з аутизмом не переносить емоційного контакту з батьками. Навіть у перші місяці життя дитина не тягне ручки, не притискається до матері, а, перебуваючи на руках у батьків, чинить опір фізичного контакту, напружує спину, намагається вирватися з обіймів батьків.

4. Дитина, що страждає аутизмом, ніколи не грає з іграшками, і навіть не виявляє до них інтересу. Гра дитини з аутизмом полягає в наборі простих рухів - вона смикає шматок одягу, крутить мотузку, смокче або нюхає частини іграшок. Ці ознаки аутизму також проявляються після досягнення дитиною віку 1 року.

5. Дитина не проявляє інтерес до інших дітей, не грає з однолітками. Аутист не проявляє інтерес до ігор дітей. На другому році життя помітно, що дитина - аутист не має навіть найпростіших ігрових навичок. Єдина гра, яку аутист може підтримувати, це прості механічні рухи "візьми - дай". При аутизмі своєрідний характер має ігрова діяльність. Її характерною ознакою є те, що зазвичай дитина грає сама, переважно використовуючи не ігровий матеріал, а предмети домашнього вжитку. Вона може довго і одноманітно грати зі взуттям, шнурками, папером, вимикачами, дротами тощо. Сюжетно-ролеві ігри з однолітками у таких дітей не розвиваються. Спостерігаються своєрідні патологічні перевтілення в той чи інший образ у поєднанні з аутичним фантазуванням. При цьому дитина не зауважує оточуючих, не вступає з ними в мовний контакт.

6. Дитина, що страждає аутизмом, не може навчитися найпростішим навичкам самообслуговування. Такій дитині часом неможливо навчитися одягатися самому, самостійно ходити в туалет, умиватися, приймати їжу і користуватися столовими приборами.

7. Дитина з аутизмом потребує постійного контролю, вона не розуміє і не може оцінити небезпеки навколишнього світу. Малюк не може переходити вулицю, тому що не сприймає рухомі машини і може постраждати. Така дитина не розуміє небезпеку, що виходить від падіння з висоти, ігри з електроприладами, гострих предметів і т.д.

8. Незважаючи на байдужість до навколишнього світу, дитина з аутизмом може дуже часто проявляти спалахи гніву і агресії. В основному, ця агресія спрямована на самого себе. Дитина до крові кусає свої руки, б'ється головою об меблі та підлогу, б'є кулаками себе по тілу і обличчю. Іноді ця агресія виникає проти інших людей, і дитина при будь-якій спробі контакту дряпає, кусає або б'є батьків. На будь-яка заборону або спробу контактувати дитина - аутист може раптово проявити нестримну агресію. Дитина не вміє відчувати почуття жалю, на прохання чи благання батьків вона не реагує, байдужа до сліз.

9. У дитини з аутизмом часто присутній синдром нав'язливих рухів - вона розгойдується стоячи або сидячи, довгий час безцільно плескає в долоні, обертає і крутить різні предмети, довгий час дивиться на світ, вогонь, вентилятор. Дитина замість гри може вибудовувати різні предмети і іграшки в акуратні ряди. Дитина може довгий час беземоційно підстрибувати, присідати.

Що можна порадити батькам і близьким дітей, що страждають аутизмом?

Якщо для батьків помітними стають перераховані вище ознаки аутичного типу розвитку, то обов’язково потрібно звернутися до дитячого психіатра, щоб пересвідчитися, наскільки ці особливості розвитку дитини мають підставу. Діагноз «ранній дитячий аутизм» може бути поставлений тільки фахівцем - дитячим психоневрологом після ретельного обстеження малюка. Якщо цей діагноз дитині поставлений, то батькам потрібно визначитися з програмою подальшого навчання та розвитку малюка. Для цього важливо проконсультуватися у спеціального психолога чи корекційного педагога, які мають досвід роботи з такими дітьми, можуть надати розгорнуту характеристику стану психічного розвитку дитини, а також визначити форми і напрями корекційних занять для дитини.

Батькам потрібно набратися терпіння, твердо вірити в успіх і не втрачати надію. Сьогодні в багатьох містах відкриті спеціальні курси та школи для батьків, чиї діти страждають аутизмом.

Основою успішного подолання аутизму, є виконання в домашніх умовах та в умовах спеціальних центрів індивідуальної програми реабілітації. Природно, головне завдання тут лягає на плечі батьків. Тому першорядним кроком має стати ПРИЙНЯТТЯ того, що їх дитина страждає на аутизм. Адже вона не психічно хвора людина, у неї просто “інший спосіб бачення світу”, їй трохи важче висловити свої почуття. Ось тут і потрібно їй допомогти, підтримати, навчити.

При правильному, наполегливому підході до виконання лікувальної (реабілітаційної) програми, діти з аутизмом, показують відмінні результати і можуть значною мірою відновлюватися, адаптуватися до нормального життя. Нерідко вони володіють даром або талантом у якійсь області мистецтва або знання.

Гіперчуттєвість до звуків та дотиків, затримка мовленнєвого розвитку, неврівноваженість. Такі проблеми розвитку дітей з аутизмом постають перед батьками особливих дітей.

Перша вікова криза припадає на вік між двома і трьома роками, коли дитина диференціює себе з-поміжінших людей і диференціює людей на своїх і чужих. У цей період дитина починає впізнавати себе в дзеркалі і говорити про себе в першій особі. Зростання самосвідомості і прагнення до самостійності зумовлюють частоту емоційно-поведінкових розладів на цьому етапі. Прагнучи до незалежності, дитина проявляє негативізм і упертість на зауваження і заборони дорослих.

Для попередження емоційних і поведінкових розладів дуже важливо, щоб дорослі ставилися до малюка дбайливо, з великим терпінням і пошаною. При цьому у жодному випадку не можна пригнічувати або залякувати дитину, необхідно одночасно стимулювати і організовувати її активність, формувати довільну регуляцію поведінки.

Особливо важливе значення у вихованні аутичної дитини має організація її цілеспрямованої поведінки шляхом чіткого розпорядку дня, формування стереотипної поведінки в певних ситуаціях.

Оскільки порушення аутичного спектра є наскрізними, то позитивний вплив на розвиток дитини має відбуватися комплексно. Йдеться про те, що у центр уваги мають потрапляти моторна, емоційна і пізнавальна сфери. Щодо моторної сфери варто отримати консультацію фахівців (а особливо важливо – ще й відпрацювати певні навички), як саме допомагати дитині у цьому напрямі. Вміти: активізувати прояви дитини, виконувати вправи на перерозподіл м’язової напруги, володіти різними способами зняття напруги, сприяти гармонізації тонічної регуляції в цілому, бо саме вона є підґрунтям повноцінного психічного розвитку.

Поради дорослим з близького та далекого оточення дитини

Застосовуйте планомірну співпрацю дитини з дорослим для того, щоб у неї перед очима завжди був еталонний варіант, з яким вона хоча б зрідка намагалася порівняти свій виріб та інші результати своєї діяльності, а також споглядати дії, рухи дорослого, чути його роздуми. Партнерство з дитиною в різних спільних з нею справах допомагатиме заспокоїти і дати їй відчуття захищеності.

- Дотримуйтеся з переважною більшістю аутичних дітей постійного їх страхування: будьте готові їх спіймати, підхопити, підкласти руку на небезпечне місце тощо, будьте готові запобігти виникненню ситуації, що провокує фізичну самоагресію дитини. Дієвим способом зводити до мінімуму небезпечні дії дитини є їх не підкріплення вами своїми бурхливими реакціями (не лякатися, не засмучуватися, не сердитися). Пам’ятайте, що деякі діти можуть провокувати такі реакції дорослого і при цьому відчувати задоволення і радість.

- Цілеспрямовано опікайте предметну діяльність та гру дитини. У цьому зв’язку забезпечіть виважене ставлення до добору іграшок та предметів, продумуйте цілі з позиції міри їхньої складності (мають відповідати віку, можливостям та інтересам дитини), прискіпливо ставтеся до організації і керівництва дитячою діяльністю.

- Використовуйте більшу прихильність дитини з аутизмом у ставленні до предметів, ніж до людей. На цій основі опосередковано налагоджуйте діалог з ними, наприклад, через музичні інструменти, танці, спортивні ігри. Водночас налагоджуйте слухо-вокальну, слухо-рухову та зорово-рухову координацію загальної і дрібної моторики, формуйте доступний для дитини рівень здатності синтезувати їх в одній діяльності (спонукайте дитину до пошуку зліва-справа, зверху-знизу мелодійної іграшки або дорослого, який їй наспівує чи щось говорить тощо).

- Усувайте з оточення дитини все те, що може налякати її: різкі звуки (ляскання дверима, гуркотіння посудом, сварку, голосну музику); різкі зорові враження (потужні, не захищені джерела світла, раптовий рух в полі зору дитини); різкі запахи, грубі звертання тощо.

- Пам’ятайте, що погляд дорослого, звуки його голосу, наближення і торкання можуть викликати в дитини лише оборонну реакцію у вигляді різних варіантів відсторонення й уникнення (відвертання і відведення очей, небажання слухати, торкатися, вступати в будь-який контакт).

- Підтримуйте елементи спілкування, спроби вступити в контакт, реакції на звертання дорослого. При цьому всіляко враховуйте особливості їхнього здійснення дитиною, оскільки, не зважаючи на те, що дитина «ходить повз людей», вона ніколи не наштовхується на них, може заплакати, коли на неї чи при ній кричать.

- Систематично використовуйте можливості арт-терапевтичних засобів як соціально прийнятного виходу агресивності та негативних емоцій дитини з аутизмом, безпечного способу зняття напруження, зменшення страхів, агресії і жорстокості. Спільна участь в малюванні, в музичних заняттях, в елементарних спортивних іграх сприятиме формуванню відносин емпатії та взаємної підтримки.

Поради батькам дитини

Основним орієнтиром розвитку дитини з аутизмом має бути різноманітне, емоційно насичене спілкування з нею батьків. Батьки мають розмовляти з нею більше, аніж з дитиною без особливих потреб.

- Постійно стимулюйте інтерес дитини до зовнішнього світу. Зацікавлене виконання вами режимних моментів і не байдуже, лагідне ставлення до дитини, позначення емоційних станів різними звукосполученнями сприятиме емоційному «зараженню» малюка. Це, своєю чергою, поступово викликатиме в неї потребу в контакті і започатковуватиме поступову зміну дитиною свого власного емоційного (часто агресивного) стану.

- Постійно привертайте увагу дитини до своїх дій. Купаючи, одягаючи, оглядаючи тощо дитину, не мовчіть і не ігноруйте дитину, а, навпаки, постійно лагідно стимулюйте її до наслідування. При цьому пам’ятайте, що дитина здатна наслідувати лише те, що в загальній формі вона вже сама може зробити. Добре, коли мама співає, при цьому це можуть бути не тільки пісні: зважаючи на те, що діти з аутизмом краще реагують на музику, аніж на мовлення, варто мовленнєві прояви робити музичними, проспівувати ім’я дитини, свої коментарі, свої прохання, розповіді, похвалу тощо. А розмовляти з такою дитиною – спокійним (бажано навіть тихим) голосом.

- Сприяйте більш легкому проходженню дитиною моменту фізичного відриву від себе з тим, щоб запобігти прояву важких форм «почуття краю», коли дитина стає абсолютно нестриманою, некерованою, неслухняною. Постійно формуйте в малюка «відчуття краю» з тим, щоб він поступово переставав лякатися нового в навколишньому середовищі.

- Враховуйте, що поруч з байдужістю, афективною блокадою (ізоляцією) стосовно вас, можлива також симбіотична форма контакту, коли дитина відмовляється хоча б на деякий час залишатися без вас при тому, що ніколи не буває з вами лагідною.

- На всіх етапах встановлення контакту підбирайте безпечну дистанцію для спілкування і ненав’язливо демонструйте власну готовність до контакту, кожного разу обов’язково починаючи з того психічного рівня, на якому знаходиться дитина.

- Під час тактильного контакту з дитиною говоріть їй про свої почуття, включаючи навіть прояви гніву на її опір. При цьому враховуйте, що аутична дитина здатна розуміти ваші почуття і мовлення. Однак емоційні особливості малюка є перепоною процесу сприймання материнської ласки. Важливо продовжувати усувати дитячий опір такими стимулами, які для неї є емоційно надчутливими, дискомфортними (довгий поцілунок, шепіт у вухо тощо). Разом з тим, застосовуйте певну трансформацію стосунків з дитиною, яку (ситуацію) умовно називають «відпусти», коли дитина намагається уникати тривалих емоційних контактів, обіймів, поцілунків. Проте, враховуючи природну автономію дитини з аутизмом, цю можливість треба використовувати обережно.

-Застосовуйте (як можливий) метод мобілізації дитини до гри без усіляких вимог і інструкцій лише з метою налагодження емоційно сприятливого, довірливого контакту, навіть не зважаючи на те, що дитина може не звертати на вас увагу.

- Постійно стимулюйте емоційні реакції дитини на тепло, прохолоду, вітер, барвисте листя на деревах, яскраве сонце, талий сніг, струмки води, спів пташок, зелену траву, квіти; на забруднені місця в природному довкіллі (засмічені, з неприємним запахом, брудною водою) та чисті й затишні галявини тощо. При цьому багаторазово навчайте і заохочуйте дитину використовувати відповідні жести і рухи тіла, вокалізації, недосконалі слова; схвалюйте таку її поведінку.

- Постійно пом’якшуйте недостатню або повну відсутність потреби в контактах, а також активне, часто з агресивним проявом прагнення самотності і відгородженості від зовнішнього світу. При цьому враховуйте, що діти почувають себе помітно краще, коли їх залишають наодинці. Проте приєднуйтеся до дій дитини, а потім тактовно наполягайте на спільних діях, наприклад, з предметом, яким грається дитина, з книжкою, яку «разом» читають, з матрійкою, яку почергово складають, з м’ячем, який по черзі прокочують по підлозі тощо.

-Навчайтеся зчитувати її елементарні спроби вступати з вами в контакт і посмішкою (лагідним голосом, ніжним поглядом, обіймами, багаторазовим повторенням її імені тощо) заохочуйте дитину до продовження цього контакту. Для формування спрямованого погляду дитини на обличчя дорослого можна «ловити» її погляд, притуливши власні долоні до її скронь, зробити ними ніби шори (долоні розвернуті внутрішнім боком паралельно одна до одної), щоб дитина не могла дивитися вбік, і нахилятися таким чином, щоб очі дитини зустрічалися з очима дорослого.

- Враховуйте важливість використання різноманітного й яскравого одягу і прикрас (окуляри, капелюхи, намисто тощо), що викликатиме на себе орієнтовні реакції дитини, стимулюючи її дослідницькі дії і привертаючи її увагу до вас.

- Формуйте уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, правила поведінки з різними категоріями людей; за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістіть «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій; створюйте умови для вправляння в налагодженні взаємин з людьми різного віку та статі;

- Знайомте з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показуйте їхню роль в житті людей. Сімейне читання може допомогти налагодити емоційний контакт з дитиною і прищепити їй навички соціальної поведінки. Окрім сімейного читання батьки можуть використовувати і метод спільного малювання, під час якого вони також активно описують словами все, що малюють, терпляче пояснюють дитині послідовність малювання, називають кожну деталь. Якщо дитина не хоче або не може малювати самостійно, дорослі діють її руками. При спільному малюванні батьки можуть самі намалювати , наприклад, автобус, але «забути» домалювати, наприклад, одне колесо. Вони просять дитину домалювати те, що потрібно. Подібна робота позитивно впливає на розвиток сприймання та уяви дитини, вчить її взаємодіяти з дорослими.

- Розвивайте відчуття приналежності різних предметів навколишнього середовища, здійснюючи це з урахуванням труднощів розуміння аутичною дитиною зверненого мовлення. Спочатку слід розвивати в малюка вміння обстежувати навколишнє середовище і орієнтуватися в його предметному світі. Цю роботу здійснюйте за допомогою багаторазових повторень і спираючись на коментуюче та звернене мовлення дорослого, перш за все, матері: «Подивись, це (відповідний жест) - годинник. Годинник каже: цок-цок. Де годинник?»; «Пташка (відповідний вказівний жест дорослого). Яка гарна пташка». «Де пташка? Покажи» тощо). Формуйте у дитини елементарний інтерес до іграшок та до інших, оточуючих її, предметів. Вживайте назви тих предметів, які їй добре відомі («Це – лялька. Лялька – твоя. Де твоя лялька? Покажи»).

- Діти, які страждають аутизмом, охоче грають в такі ігри, де не потрібно говорити. Потрібно вчити дитину грати в лото, складати головоломки, пазли, викладати мозаїку, аплікації. Так може бути досягнута спільна діяльність - перший крок на шляху до спілкування та взаємодії, налагоджений контакт з малюком.

- Формуйте в дитини вміння регулювати дії при виборі предмету для ігор, отримати його в руки, використати для досягнення простого результату. При цьому за допомогою простих завдань важливо вчити дитину результативним діям. Для цього малюку, наприклад, показуйте пірамідку в зібраному вигляді. Потім на його очах знімайте і знову надягайте всі кільця на стержень пірамідки. Свої дії супроводжуйте словами: «Була пірамідка, кільця зняли – не має пірамідки. Зараз знову зберемо пірамідку. Будем кільця на стержень надягати. Ось так!» Потім знову розбирайте і збирайте пірамідку. І тільки потім пропонуйте дитині самій здійснити необхідні дії. Цю роботу можна здійснити, використовуючи природні життєві ситуації. Наприклад, коли дитина просить пити, то, поставивши перед нею тарілку і чашку, запропонуйте: «Дивися, ось чашка, а ось тарілка. Куди Марійці налити водички? В тарілочку? В чашечку? Куди? Покажи».

- Закінчуйте формування в дитини вміння регулювати свої дії тоді, коли вона зможе затримувати або хоча б відстрочувати виконання свого бажання заради іншої мети. Наприклад, маля дуже хоче гратися з м'ячем в кімнаті. У даному разі важливо, щоб дорослий нагадав дитині про те, що в кімнаті можна розбити скло у вікні. Таке пояснення-попередження, зрозуміло, може сприяти тому, що дитина утримається від задуманої гри.

Слід пам’ятати про п’ять «не»:

Не говорити голосно.

Не робити різких рухів.

Не дивитись пильно в очі дитині.

Не звертатись прямо до дитини.

Не бути занадто активним і нав’язливим.

Отже, тісне спілкування, постійні розмови з дитиною, пояснення всього, що відбувається, розвиває емоційно-чуттєві якості маленької людини, і з часом він навчиться спілкуватися з близькими, висловлювати свої почуття і емоції за допомогою слів.

Виховання малюка, котрий страждає раннім дитячим аутизмом, має свої специфічні особливості, і займає багато часу і сил .Потрібно постійно займатися з дитиною, у жодному разі не пускаючи на самоплив, інакше розвиток психоемоційної сфери дитини зупиниться або відкотиться на початковий рівень.

Виховання малюка, котрий страждає раннім дитячим аутизмом, має стати способом життя сім'ї, в якій є місце добру, терпінню і великої любові до дитини.

Коментарi